Майстер-клас
з виготовлення оберегів «Пташка щастя»
Мета:ознайомити вихованців з
правилами і особливостями виготовлення із рогозу форм об’ємної пластики; сприяти розвитку у підростаючого
покоління творчих здібностей; виховувати інтерес до вивчення і збереження історичної та культурної спадщини українського народу, виховання поваги до народних звичаїв,
традицій, національних цінностей.
Обладнання: рогіз, ножиці, нитки
«Якщо любиш
свою роботу, а коли це ще творчість-життя цікаво біжить. Велика відповідальність
перед людьми, бо до твоєї роботи придивляються, шукають звідки вона бере
початок, яка думка, енергія в ній закладена. Людям цікаво звідки майстер,
яке у нього життя, творчі надбання і звідки бере початок його творчість. Це не
професія, — це доля, з якою треба жити чесно щодня!
Історія розвитку декоративної скульптури і іграшки з соломки та рогозу сягає в сиву давнину. У виготовленні
скульптури із соломки та рогозу у майстрів різних регіонів склалися своєрідні
прийоми. Поряд з цим у них закладено багато спільного, що визначається
можливостями самого матеріалу. Найбільш прості прийоми, вивірені поколіннями
майстрів, настільки відпрацьовані, що їх легко може освоїти кожний.
Для виготовлення солом’яної скульптури використовують верхню, більш тонку і
довгу частину стебла житньої соломки. Рогіз береться І-го сорту У тих випадках,
коли роблять великі скульптурні зображення, використовують стебло повністю. При
виготовленні фігурок крім ножа потрібні ножиці (для обрізання зв’язаних
пучків), голка. Підручні матеріали для даного виду роботи використовують такі:
нитки яскравих кольорів із шерсті, льону, бавовни.
Щоб соломка добре згиналася, її замочують у воді. Плести треба щільно,
окремі пучки необхідно міцно зв’язувати, оскільки при висиханні соломка , рогіз
осідає, плетіння слабне.
Рогіз – прекрасний пластичний
матеріал для декоративної скульптури та іграшок. Природні властивості
скульптури гнутись і зберігати форму дозволяють створювати з неї фігурки
ляльок, різних тварин і тематичні композиції.
Робота над рогозяною скульптурою починається з виготовлення каркасу. Каркас
- основа фігури. Він робиться з пучків рогозу, пластичні особливості якого
дозволяють створити узагальнену форму
людини чи тварини. Зв’язуючи і перегинаючи пучки, роз’єднуючи їх і знову з’єднуючи,
добавляючи до основного
об’єму нові частини соломки, можна умовно і схематично передати обриси
людини, птаха, тварини. Каркас може бути дуже виразним сам по собі і бути
закінченою фігурою. Саме такими і були народні солом’яні іграшки та обрядові опудала.
Сучасні майстри пластику скульптур ускладнюють за рахунок декоративного
оформлення каркаса елементами, які не зв’язані з конструкцією, а є накладними.
Каркаси виготовляють тільки із розпареної соломи. Перев’язки в конструктивних
вузлах виконують товстими нитками. Можна користуватися для перев’язки і
дротом. Перев’язки повинні бути тугими.
В невеликих виробах після висихання їх перев’язки з ниток зрізати і знов
зав’язати нитками в тон .соломи (але тоншими), а зверху обгорнути солом’яною
стрічкою, кінець якої закріпити клеєм.
Можна в місцях перев’язки товстими нитками зверху на них накладати більш
тонші кольорові (червоні) нитки типу «ірис» чи шерстяну пряжу.
Можна для творення об’єму користуватися підмоткою із соломи чи інших
матеріалів: паперу, вати, тканини. Щоб рукам і ногам ляльки надати певного
стану, пучки в потрібних місцях перегинають і фіксують в такому стані до
повного висихання соломи. Деколи, щоб передати рух фігуркам або збільшити їх
стійкість, в пучки соломи для рук і ніг вставляють гнучкий мідний дріт.
При виготовленні головок пучки краще перекрити зверху розплющеними
стеблами.
Щоб зберегти задуману форму виробу треба частини фігурок — руки, ноги,
головки перебинтувати стрічками з м’якої тканини до висихання форми.
ПТАХИ
З рогозу або соломи можна
зробити іграшки — птахів та декоративну
скульптуру. Зв’язують їх з кількох пучків або збирають з окремих деталей.
Залежно від конструкції вони можуть бути підвісні, стоячими на двох ногах
чи на одній нозі-підставці.
Підвісну солом’яну пташку виготовляють
наступним способом: пташку зв’язують з двох пучків рогозу
з
одного пучка робиться голова, шия, хвіст, а з
другого — крила
1-пучок перев’язати з одного кінця;
2 - дві соломини відвести від перев’язки в бік і зігнути для дзьоба (їх
можна також переплести або скрутити). Потім соломини знов приєднати до основного
пучка і всі разом перев’язати — вийде голова пташки;
3-перев’язкою намітити шию, а[1]решту пучка
відігнути для тулуба і хвоста;
4-щоб зробити крила, треба взяти інший пучок соломи і перев’язати його по
центру. Потім розділити основний пучок — тулуб на дві частини і закласти між
ними пучок — крила;
5- закріпити крила перев’язкою основного пучка. На крилах, хвості, чубчику
кінці соломи підстригти.
Висновки
Звичайно, вчитися плести нелегко. Часто уже в готовому виробі виявляється
помилка, але сплетеного не розпустиш. Тому настійно рекомендується на перших
порах дотримуватись вказівок як і в якій послідовності плести. А творчий пошук
починається не одразу.
Виплітаючи ту чи іншу річ різної форми і призначення, застосовуючи
різноманітні методи, види і способи плетення, необхідно керуватися перш за все
метою виготовлення. Від цього залежить якість конструкцій виробів — міцність,
надійність, довговічність.
Слід пам’ятати про традиції. Необхідно розвивати в собі вміння
використовувати в роботі побачене в природі. Не розчаровуйтесь від перших
невдач.
Від виробу до виробу візерунок плетення буде все виразнішим, ви навчитесь
«відчувати» можливості матеріалу. Все повинно гармонувати. Переконуйте себе в
тому, що кращий виріб ви ще не сплели і попереду довгий творчий шлях.
|